«24 лютого о 5 ранку подзвонили родичі з Каланчака і сказали, що почалася війна. Я відразу поїхав та забрав мати, документи і відвіз до Херсону. Відразу після цього пішов допомагати в херсонську лікарню імені Лучанського» - розповідає військовослужбовець 124 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ Олександр на позивний «Папай».

Олександр - висококваліфікований лікар, тож до війни працював за фахом у інфекційній лікарні, туберкульозному диспансері та в інсультному центрі. Також «Папай» був успішним підприємцем та позитивно впливав не тільки на здоров‘я людей, а й українську економіку - володів власним масажним кабінетом, базою відпочинку на морі, кав’ярнею та займався фермерством.

«В окупації роботи було дуже багато, до того ж почав займатися волонтерством, але постійно чекав, що за мною можуть прийти. Згодом коли попередили, що мене шукають, я взяв декілька людей та разом із ними виїхав на підконтрольну територію».

За словами Олександра, відразу після того, як влаштував близьких він звернувся до військомату, де його відразу взяли та оформили.

«Маю надію на перемогу і бажання звільнити всю Україну до кордонів 1991 року, згодом розберемося із внутрішнім ворогом і заживемо в квітучій країні». 

26.02 «Папай» вивозив поранених на кареті швидкої допомоги та потрапив під обстріл….

За інформацією КП «Південь»