Херсон °C

Громада Каланчака звикає до самостійності

Новости » Общество
0

Громада Каланчака звикає до самостійностіКаланчацька об’єднана територіальна громада працює такому статусі з 2016 року. За цей час в ОТГ багато що змінилося. І люди тут налаштовані на подальші зміни. Про те, чому вигідно вкладувати кошти саме в громаду та її інфраструктуру, що криється за витратами на магістральний канал та чому деякі сусіди Каланчака й досі саботують децентралізацію – розповів голова громади Володимир Зінчук.


Будні громади: бюджет та витрати


Зустріч та ознайомлювальну екскурсію по Каланчацькій ОТГ влаштували фахівці регіонального відділення Асоціації міст України. Тут, як і всюди, селяни очікують від громади – швидких, а головне – конкретних результатів. Однак не все так просто, особливо якщо останні 27 років великих капіталовкладень як до центру громади, так і до сіл, які сюди увійшли, ніхто не робив.

До складу Каланчацької громади увійшло 12 населених пунктів, в тому числі: 1 селище міського типу Каланчак та 11 сіл – Новокиївка, Новопавлівка, Гаврилівка Друга, Бабенківка Перша, Олександрівка, Привілля, Максима Горького, Бабенківка Друга, Вербове, Рибальче, Роздольне. Ще на території району є Мирненська ОТГ. А ось три сільради, до яких входить і курортне село Хорли, вирішили не об’єднуватися, і на пропозицію Каланчака ще тоді у 2016 році відповіли відмовою.

- Наші мешканці за 27 років незалежності, мабуть, скучили за тим, що сьогодні відбувається щось позитивне, - розповідає Володимир Зінчук. - Вони з надією дивляться на процес об’єднання, переживають, та хочуть, щоб все це відбувалося дуже швидко. Нажаль нічого так швидко зробити не можна. Деякі це розуміють, а з тими, хто вимагає швидких змін – ми зустрічаємося та пояснюємо, чому не можемо так швидко вирішити всі проблеми громади. За цей час я зрозумів, що ми обрали правильний шлях. Адже є допомога і є бажання працювати. Громаді сьогодні допомагає держава, бо, в першу чергу, є фонд регіонального розвитку. Є державні кошти на соціально-економічний розвиток. Є сьогодні кошти інфраструктурної субвенції, яка надає можливість забезпечити та створити певні умови для роботи об'єднаних територіальних громад. Різницю видно навіть з надходжень до бюджету. Раніше бюджет одного Каланчака був 5-6 млн на рік, а зараз бюджет усієї громади з субвенціями та іншими надходженнями складає 100 млн. грн. Ті три сільради, що лишилися і відмовилися від об’єднання, гадаю, вони зробили неправильний крок. Особливо, це стосується села Хорли. Вони гадають, що курорт їм забезпечить надходження в бюджет, але там не все так просто.

За словами голови ОТГ, бюджет власних надходжень достатньо збільшився, що дає можливість розвивати бюджетні установи громади: дитячі садки, школи, медицину, культуру. Зрозуміло, що за рахунок цих коштів можна розвивати інфраструктуру: дороги, освітлення, комунальне господарство, втілювати всі інші проекти, які необхідні для існування громади та забезпечити надання послуг населенню. Про те, що коштів на все не вистачає, навіть в гарно працюючих громадах, знають, певно всі. Однак, у Каланчаку не звикли скаржитися. Об’єднання породило в мешканців гарну звичку – розробляти проекти, працювати з ними та втілювати.

- Так якось складається в бюджетній сфері, що кошти заходять не одразу. Ось ми спланували проекти, прописали кошториси, а за півроку гроші від держави так і не зайшли в повному обсязі. А часу на реалізацію лишається мало. В минулому році ми реалізували всі 100% проектів, які були в нас. Сподіваюся, і в цьому році нам все вдасться. Адже все підготовлено – чекаємо тільки на фінанси, - відзначає Володимир Зінчук. - Якщо в цілому сказати, то фінансове забезпечення задовольняє нас не повністю. Не вистачає бюджетних коштів, зокрема, на освіту. Сьогодні така ситуація не тільки в містах, такі ж проблеми є і в нашій - сільський місцевості. Вся біда в тій формулі, яку хтось придумав в столиці, за нею розраховується державне фінансування. Ця формула недиференційована, однакова для всіх регіонів. На жаль, на сьогоднішній день, вона не враховує особливості Херсонської області, нашої місцевості. Хотілося, щоб пропозиції, які ми напрацьовували та передали до вищих ешелонів влади були почуті. Це допоможе нам покращити ситуацію з фінансового забезпечення освіти. Освітньої субвенції, яка дається на громаду, повністю вистачає на заробітну плату, але проблема залишається з малокомплектними школами, в яких навчається сьогодні по 30-40 дітей. І, за рахунок тих шкіл, в яких 600-700 учнів ми утримуємо всі школи, і постійно додаємо з власного бюджету кошти.

Зараз лише на утримання позашкільних навчальних закладів Каланчацька ОТГ витрачає понад 12 мільйонів гривень власних надходжень. На дитячі та юнацькі центри, які утримуються за рахунок коштів громади, йде більше 1, 2 млн. грн. Крім цього ще на балансі громади є дитяча юнацька спортивна школа (1,5 млн. грн.), навчально-виробничий комбінат, школа естетичного виховання ( від 1,5 до 2 млн. грн.). Звісно, всі ці заклади громада хоче зберегти та розвивати, але поки що коштів вистачає лише на утримання.

З бюджету громади витрачаються кошти і на медицину. За словами Володимира Зінчука, первинну ланку медицини до реформи в ОТГ підготували: прийняті відповідні рішення сесій, які дають змогу працювати первинній ланці у відповідності до вимог Міністерства охорони здоров'я, робочі місця комп’ютеризовані, є програмне забезпечення, інтернет-зв'язок. Громада розраховує вже 1 жовтня підписати договір з Національною медичною службою України, яка фінансуватиме первинку напряму.

Проводяться тендери на закупівлю 2-х автобусів для підвозу школярів. Один за рахунок коштів обласного бюджету і співфінансування ОТГ 50%, це 700 тис грн., і за рахунок інфраструктурної субвенції теж придбають автобус для того, щоб втілювати програму по якості навчання.

 

Комунальна техніка як виграш в лотерею


Минулого року за рахунок коштів інфраструктурної субвенції (повністю субвенція для Каланчацької ОТГ склала 7,8 млн. грн.) громада придбала комунальну техніку. І…фактично виграла в лотерею. Адже користь від такого придбання – колосальна.

Голова громади – Володимир Зінчук впевнений – комунальне господарство в ОТГ – це основа існування громади. Адже крім Каланчака комунгоспи працюють ще в 6 населених пунктах ОТГ. Як юридичні особи вони співпрацюють один з одним, забезпечують водопостачанням і вивезенням сміття. А в центрі громаді діє цілий комплекс послуг.

Отож, за «допомогу від держави» Каланчак придбав екскаватор, сміттєвоз, автомобіль на базі МАЗа, окрему установку для МПА ремонту, відвал для очистки снігу. До цього у господарстві ОТГ був трактор, якому вже виповнилося 70 років, причеп (якому, мабуть, більше 70-ти), і машина сміттєвоз (зараз поржавілий, він стоїть на території комунгоспу, як пам’ятник минулому).

Громада Каланчака звикає до самостійності

Громада Каланчака звикає до самостійності

 

Найціннішою покупкою стала установка «Яр», яка може виконувати ямковий ремонт доріг.

- В цьому році ми вже виконали ямковий ремонт вулиць в кожному населеному пункті ОТГ. Від населення ідуть тільки схвальні відгуки. В одному селі сказали, що вони 20 років не бачили ямкового ремонту, - наголошує Володимир Зінчук. - Зрозуміло що це важкувато, адже для виконання ямкового ремонту потрібні специфічні інгредієнти: щебінь, бітум, спеціальні в'яжучі матеріали, які дають змогу працювати цим машинам. Установка працює автономно, в неї є свій двигун. Оператор з пультом під'їжджає до неї і виконує необхідні дії. Машина працює в комплексі, вона видуває сміття, прогріває ямку, і працівники комунгоспу без зайвих зусиль виконують роботи... Ця установка вже виконала в громаді робіт на 700 тисяч грн. На сьогоднішній день вона не працює тому, що в нас немає бюджетних коштів на ці витрати. З перевиконання за шість місяців плануватимемо кошти, щоб продовжувати ямковий ремонт. Якщо порівнювати витрати, то нам коштував квадратний метр в середньому 800 гривень. В той же час обласний «автодор» зазначає, що даний вид ремонту подорожчав – і їхні послуги будуть коштувати понад 1000 гривень за квадратний метр. Тому, я гадаю, власними силами ми непогано справляємось. Сподіваюся, що в нас буде можливість і надалі наводити лад на дорогах. Кращою за реакцію мешканців стала тільки реакція депутатів, які не хотіли голосувати за придбання техніки. Коли вони побачили, як працює техніка, наскільки вона корисна, а ще й подумали про те, що ми самі тепер можемо надавати послуги з ремонту – наперебій почали вихвалятися перед сусідніми громадами – мовляв, гляньте, як у нас…

Громада Каланчака звикає до самостійності

 

Справилась техніка і зі сніговими заносами у березні місяці – тоді за дві доби Каланчацький комунгосп розчистив дороги в усіх населених пунктах. І в мешканців не було проблем з тим, щоб доїхати до найближчого села чи купити свіжого хліба…Комунгосп Каланчака може ремонтувати дороги навіть в Херсоні – звісно за умови заключення договору та всіх необхідних документів. Тож таким чином – надаючи послуги по ремонту доріг - Каланчацька ОТГ і планує заробляти, наповнюючи бюджет громади. Подальші мрії голови ОТГ – то повне оновлення комунгоспу, розширення списку послуг, які надаватиме КП.

- Основні послуги, які сьогодні надає наше КП - це водозабезпечення, водовідведення та вивезення сміття. Ми зараз розширюємо список послуг. Вода в нас, мабуть, найдешевша в Україні, куб коштує 7 грн. Ми даємо невеликі дотації комунальному господарству, але різницю в тарифах їм не забезпечуємо. З одного боку – КП так може швидко збанкрутіти, з іншого – враховуючи теперішній дохід населення, теж не хочеться його додатково навантажувати не підйомними тарифами. Тому сьогодні доводиться шукати компроміси. У нас взагалі до квітня місяця був тариф 4 грн. Ми провели коригування і збільшили тільки до 7 грн. Але, як завжди знаходяться невдоволені. Люди у нас звикли скаржитися і не хочуть розуміти пояснень. Я в одного запитався: ви скільки за місяць води використовуєте? Відповідь: три куба. Помножте на 7 грн, це трохи більше 20-ти гривень, у перерахунку – так коштують дві буханки хліба. Так ми поспілкувалися, та вони вийшли задоволені з кабінету. До людей треба йти, з ними потрібно розмовляти, переконувати, - впевнений Володимир Зінчук.

Таким чином, об’єднавшись, мешканці Каланчацької громади лише виграли. Всі заклади у ОТГ зберегли, нічого не зруйнували, невдоволених децентралізацією людей в самому Каланчаку, журналісти не зустріли. Єдине, що можна точно сказати – людям не вистачає впевненості у власних силах. І їх можна зрозуміти – подібної самостійності в них не було дуже давно, а до того, що ти сам відповідаєш за власний дім, школу, лікарню, територію біля будинку чи сміття, яке збирається біля хати – ще треба звикнути.

 

Освіта потребує модернізації


Один з дитсадочків у Каланчаку вдалося капітально тепломодернізувати за 1,4 мільйона гривень. Ефект від втілення такого проекту – тільки позитивний. Вже дві зими, як малеча перестала мерзнути в групах, температура зберігається на рівні від 22 градусів тепла, а завдяки лічильникам та спец обладнанню – громада ще й економить газ, і відповідно, бюджетні гроші.

Громада Каланчака звикає до самостійності

 

- Подібні кошти для такого великого по суті дитячого садочка – невеликі, але результат дуже ефективний, - розповідає голова Каланчацької громади Володимир Зінчук. – І, незважаючи на те, що кошти витрачені та діти вже відчули користь з цього, а батьки та вихователі нам дякують – перевірки цього об’єкту ніяк не припинять – вже мали 10 різних перевірок тут. Зараз, на мою думку, проблема в тому, що всі подають проекти на ремонт чи модернізацію з якимись захмарними цінами. Однак, хочу зазначити – є різні підрядники і різні фірми, і є місцеве самоврядування, яке вирішує, як саме використати наявні кошти. Бо після використання грошей, неодмінно з’явиться питання: «А як саме вони використані? Яким є результат?». У нас в садочку є тепловий пункт, газова котельня, враховуємо чітко все по газу. В цьому тепловому пункті у нас є котли, лічильники. Після модернізації та утеплення ми стали в два рази менше витрачати коштів. І є конкретний результат - діти в теплі. За ці 2 роки, які вже працює дитячий садок з утепленням, не було жодної скарги на те, що в дитячому садку холодно. А раніше – батьки оббивали нам пороги. В цьому році за кошти громади вдалося замінити вікна та двері у садочку. Всього у Каланчаку три дошкільних навчальних заклади, я гадаю, що ми впораємося з ними теж – і там теж буде модернізація на високому рівні.

Закладів, що має фінансувати бюджет ОТГ, тут вистачає. Звісно, кошти отримують не всі, і не одразу. На сьогоднішній день у Каланчацькій громаді працює 7 шкіл, 3 навчально-виховних заклади (школа і дитсадок), 7 дитячих садків та 12 будинків культури. На сьогоднішній день тільки в Каланчаку 3 будинки культури. Також центри первинної медичної допомоги, 7 амбулаторій і 3 ФАПа. За рахунок власних коштів, які вдалося зекономити за минулий рік (а це трохи більше 10 млн грн.) освітні установи в громаді отримали нові вікна та двері. Тепломодернізація установ – це основне, вважають в громаді, адже так вдасться зекономити кошти в свій же гаманець.

- У нас був залишок невикористаних коштів, - зазначає Володимир Зінчук. – Вирішили потихеньку в усіх школах на території ОТГ замінити вікна і двері. Просто ми добре розуміємо, що перш за все це створить умови для скорочення витрат енергоносіїв. Я хочу сказати, що роботи по бюджетних установах дуже багато. Тому, що будемо говорити відверто - 27 років на них ніхто не звертав уваги. Ні на дороги, ні на наші установи. Всім будівлям по 50-60 років, все потребує капітального ремонту. Тож всі сили сьогодні ми направляємо на дітей, для нормального навчання, для нормального перебування в дошкільних навчальних закладах, щоб діти могли розвиватися. Сьогодні ми навіть маємо вечірню школу. Адже є частина дітей, які не можуть відвідувати денну школу. Лишається питання по кількості дітей в закладах. Адже в населених пунктах у нас є дитячі садки, куди ходить 17 дітей і є такі, куди йде більше 100 дітей. А витрати однакові, мається на увазі персонал чи утримання. Теж саме і в школах. Каланчацька школа - 700 учнів, а інше село за 10 кілометрів, там у школі 37 учнів, і затрати ті самі. В нас вже прийнято рішення про створення двох опорних шкіл, з вересня вони запрацюють. Справа в тому, що йде великий спротив зі сторони педагогічних колективів, колективи налаштовують батьків. А останні не завжди розуміють, що якість освіти в тих селах, де 37 учнів і один вчитель викладає по шість предметів, дорівнює нулю. В той же час ми розуміємо, що в селі зараз є проблеми з працевлаштуванням. Тому насильницьким методом створювати опорні школи та оптимізувати освіту ніхто не буде. Ми повинні йти таким шляхом, щоб створити умови в школах, де діти могли б отримувати якісну освіту. Я думаю, ми все-таки зможемо переконати освітян, що потрібно підвезення, потрібні опорні школи. Хочу наголосити, що мова не йде про закриття шкіл в населених пунктах. Адже в кожному селі залишитися початкова ланка, вона потрібна в населеному пункті.


 Кримський канал – основа майбутньої річки

У планах Каланчацької громади – відродити місцеву річку, як так і зветься – Каланчак. Сьогодні вона замулена, в деяких місцях повністю пересохла, а по дну річки росте очерет.
- Ми без електроенергії, без особливих затрат зможемо подати в річку Каланчак дніпровську воду, та оздоровити її, - зазначає Володимир Зінчук. - Перш за все збільшити течію в річці, це дасть змогу природнім шляхом спочатку очистити річку. Буде достатня течія - річка сама очиститься. Шлях непростий, він буде довгий, але це буде надійний шлях, і це дасть свої позитивні результати. Я сподіваюсь за 2-3 роки ми будемо мати прекрасну річку, яка буде радувати сьогодні всіх мешканців нашої об'єднаної територіальної громади, всіх туристів, які будуть приїжджати до нас.
Ще в 2017 році за кошти Фонду соціально-економічного розвитку біля Каланчака, на Північно-Кримському каналі побудували цілу капітальну споруду – проклали нові труби. Завдяки цьому воду з каналу можна використовувати як для заповнення резервуарів, так і для відкачування води. Вартість на той момент цих треб склала до мільйона гривень, громада навіть платила кошти – 10 % від вартості усіх робіт. Та все виявилося не так просто…
- Вся біда в тому, що управління  Північно-Кримського каналу вимагає від нас коштів за використання цієї води. І суми там озвучені немаленькі. Тому дочекаємося осені, коли вода буде скидатися безкоштовно, та використаємо безкоштовну воду для промивки нашої річки Каланчак, - розповідає Володимир Зінчук.


Стереотипи ламають новим обладнанням

 

У Каланчацькій ОТГ активно працюють над впровадженням медичної реформи. Однак, селяни не довіряють реформі. Голова ОТГ та головний лікар місцевому центру ПМСД впевнені, що це від нерозуміння, незнання подробиць всіх змін.

Громада Каланчака звикає до самостійності

 

- Змінювати щось, особливо ламати по-живому, завжди важко. Але наша сільська медицина дійшла до такого рівня, що нижче вже спускатися немає куди, треба з нею щось робити. Тому сьогодні ми перш за все звернули увагу на створення відповідних умов праці, матеріально-технічну базу, бо без неї ніяк. За кошти громади ми комп'ютеризували робочі місця лікарів, закупили програмне забезпечення, яке дає змогу реєструвати наших мешканців, а це немалі кошти. Тільки 180 тисяч коштує програмне забезпечення на 13 робочих місць. Тобто, матеріальна база сьогодні створена, програмне забезпечення є, і це дає змогу укладати декларації для надання медичних послуг населенню, - зазначає Володимир Зінчук.

Центр первинної медико-санітарної допомоги населенню в Каланчацькій громаді обслуговує 16 тисяч мешканців. Поки що Центр лише планує до 1 жовтня заключити договір з Національною службою, адже ліцензію на діяльність довелося отримувати нову.

- На сьогоднішній день наші лікарі вже заключили 6600 декларацій, рухаємося до 50%, але наших людей тяжко переконати в тому, що цей договір їм потрібен, - розповіла головний лікар КНП «Каланчацький центр ПМСД» Олена Павлівна Корнієнко. - Люди бояться, що кудись їхня інформація, особисті дані підуть в якісь інші мережі. Нам допомагають фельдшера ФАПів, амбулаторій, проводять роботу зі своїми мешканцями. Тобто, всі разом працюємо, та завдяки цьому є певні результати. Наразі ми проводимо роботу по отриманню ліцензії заново, адже для заключення договору з Національною службою здоров’я нам потрібно її оновити. Хочу звернути увагу колег, що треба на базі Центру створити некомерційне комунальне підприємство. Для цього потрібні відповідні рішення, зміна реєстрації, це за собою тягне нове ліцензування. У нас ліцензія є, але зараз змінився правовий статус установи, і потрібна нова. Це дуже багато непростої роботи. Зараз деякі сумнівні фірми пропонують, мовляв, давайте нам 15 тисяч, ми зробимо вам ліцензію. Якісь комерційні структури хочуть на цьому заробити як завжди. Але ми йдемо законним шляхом. Будемо сподіватися, що все вийде.

Ліцензія, документи, декларації з лікарем – у нововведеннях від медичної реформи лікарям доводиться мати справу з цілою купою документів. Однак, ц громаді чудово розуміють, без сучасного обладнання лікарям буде важко працювати.

- В минулому році ми реалізували проект за рахунок коштів співфінансування з державного бюджету, і придбали обладнання, - продовжує Олена Павлівна. – Воно коштувало майже мільйон гривень (989 тисяч гривень). Ми сьогодні маємо діагностичний кабінет, до складу якого входить: УЗІ апарат, томограф, один з кращих в області. Наші мешканці об'єднаної територіальної громади користуються безкоштовно цими послугами, всі інші можуть користуватися за гроші, відповідне рішення виконавчого комітету є, і, мені здається, що це правильно. Ми купили телеметричний 12 канальний кардіограф, який дає змогу передавати одразу кардіограму в центр серця на ХБК в Херсон, якщо є підозра на інфаркт. І, звісно ж, отримувати від лікарів ХБК вказівки. Якщо стан хворого підтверджується, то викликаємо швидку і людину транспортують одразу саме в Центр серця. Також ми придбали контактний цифровий мамограф, який дозволяє на фізіологічному рівні клітин передчасно дізнаватися стан хворого. Там налаштовано 36 датчиків, які проводять обстеження абдомінальні. Тобто, це органи брюшної порожнини, нирки, молочні залози, щитовидну залозу, малий таз, все це - обстежується. Він підключається до комп’ютера, і виводить інформацію на екран. У програмі є спеціальний архів, де є зберігаються дані про хворого. Таким чином можна побачити і простежити як рухається хвороба. Роздрукувати зображення теж можна. Такий апарат коштував нам 94 тисячі гривень, виробник приїхав, встановив його, встановив програму, все показав. А лікаря, яка працювала до цього у нас, ми направили на навчання, три місяці в Харкові вона була, потім їздила до столиці на навчання, і отримала спеціалізацію. Ми трохи випередили область, адже там тільки планують придбати такий мамо граф. Зрозуміло, що у нас спеціалісти ще не на такому рівні, як в онкодиспансері, однак для первинки такий апарат - це якраз те, що необхідно. Те, що нам потрібно.Але лише 30-40% діагнозів, які лікар бачить - підтверджуються. Ми тут, на місці, передчасно можемо побачити те, що може розвинутись або ж тільки починає розвиватись. І саме основне, що ми сьогодні маємо змогу виїжджати в населенні пункти з цими апаратами. Вони невеликі, портативні, виробництва Франції.

Потрапила Каланчацька ОТГ і в державну програму щодо будівництва амбулаторій. Таку будівлю планують звести в Роздольному з цілим комплексом: житло для лікаря, обладнання, автомобіль та сама амбулаторія. Сімейного лікаря для амбулаторії вже найняли на роботу. З другого липня він приступив до роботи. Наразі в селі ще встановлюють робоче місце для медичного працівника за кошти громади. І, звісно, чекають фінансування та дій від держави – адже амбулаторія в селі дуже потрібна.

Про наближення адмінпослуг до людей та спрощення усіляких черг в Каланчацькій громаді теж думають. Зараз саме вирішується питання щодо відкриття сучасного ЦНАПу в центрі громади.

- У нас були представники «Юнеско» та громадської організації «DOBRE». Вони готові вкласти спонсорські кошти для відкриття тут ЦНАПу, оглянули приміщення, яке ми пропонуємо. Будівля підходить під Центр, ремонт свіжий в ньому, треба тільки техніку закупити та все розставити. Зараз у приміщенні знаходиться територіальний центр соціальних послуг, однак ми пропонуємо їм переїхали до іншої будівлі. Приміщення знаходиться буквально через дорогу, вони там раніше працювали, тим більше, що воно знаходиться в них на балансі, це їхнє приміщення. Гадаю, що восени ми вже зможемо похвалитися новим ЦНАПом, який спростить життя наших мешканців. Зараз все залежить від грантових організацій, сподіваємось, що все буде гаразд. Плануємо придбати обладнання для видачі ID-карток, і ще хочемо запровадити послуги-онлайн, - зазначає голова громади Володимир Зінчук.

Таким нехитрим, але складним шляхом, наразі йде Каланчацька громада. Приємно, що у сільраді відзначають, всі, хто саботував децентралізацію до останнього, тепер змінили свою думку. Плани, проекти, грантові надходження та співпраця по всім напрямкам – ось наразі рецепт зростання бюджету ОТГ. Адже через кілька років їм доведеться жити лише за власні надходження до бюджету, стати повністю самостійними і не чекати допомоги від можновладців зверху.

Наталія Колонцова

 

Loading...

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии

Вопрос: 1+1
Ответ: