Журналісти Херсонщини в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» ПУЛЬС, який реалізує Асоціація міст України, побували в Тавричанській сільській об’єднаній територіальній громаді. Організували зустрічі в ОТГ фахівці Херсонського регіонального відділення АМУ.
До складу Тавричанської громади входять 9 сіл: Тавричанка, Скворцівка, Солідарне, Мар'янівка, Дудчине, Любимо-Павлівка, Любимо-Мар'ївка, Заозерне, Ольгівка. На січень поточного року в селах ОТГ мешкали 4 457 осіб. І більше половини місцевих забезпечені робочими місцями. Звісно, офіційне працевлаштування нині зустрінеш не в кожному селі. А влітку до цього додаються ще й сезонні працівники.
Господарство та фінанси
Доходи та дотації, отримані громадою в минулому році дозволили вийти їй на перше місце по показникам в області. Так, власних доходів у громади понад 29 мільйонів гривень, субвенцій та дотацій – 16, 6 млн. грн. Головне джерело наповнення бюджету громади – це податок на доходи від фізичних осіб, його громада отримала понад 27 мільйонів гривень. Далі йде плата за землю та різного роду субвенції.
Як розповідають в громаді, збільшення навантаження, у зв’язку з об’єднанням, платники податків не відчули. Однак саме за рахунок перерозподілу дохідної частини, бюджет Тавричанської сільської ради й збільшився. Справа в тому, що підприємства які працюють в громаді – трудовлаштовують селян виключно офіційно. Державне дослідне господарство «Асканійське», ТОВ «Агробізнес» та «Продексім» працюють легально, тому відповідно й податки до бюджету громади надходять вчасно і у достатній кількості.
Більшість керівників підприємств – це депутати громади, члени бюджетної комісії, тож вони щодня бачать на що витрачаються їхні податки, сплачені до гаманця ОТГ.
- Всього за минулий рік ми маємо цифру 45 мільйонів 618 тисяч 732 гривні бюджету громади, - розповідає Тавричанський сільський голова Юрій Гречка. – З цієї суми отримали 10,3 млн. грн. субвенції на освіту та 3 млн. грн. на медицину. Ми дійсно по доходах в Херсонській області на першому рядку, та на 24-му по Україні. Але в основному це заслуга наших базових господарств, які формують наш бюджет. Нам додали ПДФО, і за рік ми дійсно вийшли на той рівень, коли забезпеченість на одного жителя більше 6,5 тисяч гривень.Легальні робочі місця, відповідальність селян та підприємців, злагоджена робота депутатів призвели до серйозного результату – Тавричанська громада вийшла на рівень, коли виявилося, що її мешканці ще й винні державі.
- Держава розраховує всі кошти, витрачені на громаду, у бюджетному кодексі є відповідна формула. І, згідно з доходами, коли ми вийшли на 6,5 тис. гривень на одну людину, то нам сказали – будете повертати реверсною дотацією. У нас за минулий рік забрали 900 з лишком тисяч гривень! І це при тому, що в сільраді лежить проект на опорну школу, коштом в 10 мільйонів! Нам звісно ще багато з чим треба розібратися, багато над чим працювати, але поки ми не дуже розуміємо – як бути, коли в села треба вкладати безліч грошей, а їх ще й забирає держава?, – дещо спантеличений Юрій Гречка.
В основному населення ОТГ займається рослинництвом. Тваринництво представлене тільки в Державному дослідному господарстві «Асканійське». Це одне з небагатьох державних підприємств, відомих далеко за межами країни, яке спеціалізується на вирощуванні великої рогатої худоби. Тут вирощують корів порід «Санта-гертруда» та африканської породи Зебу. Породи, які є в «Асканійському» в більшості своїй молочно-м’ясні. Молоко від корів забирають на завод у село Баштанка Миколаївської області. Там з нього виготовляють дитяче харчування та різні молочні продукти. В день господарство віддає понад 10 тонн молока. На підприємстві всюди стоїть нове обладнання, яке дозволяє доїти корів без участі людини. Як зазначають місцеві – «людські руки тут молока не торкаються». Доїльні апарати працюють виключно під класичну музику, таким чином, стверджують спеціалісти, надої збільшуються.
- Корів зараз майже не розводять, тваринництво відроджується дуже повільно. Тож мати таке підприємство тут, поруч – це просто вдача. У нас підприємці планують розвивати цей напрямок – овець, кіз вирощуватимуть, хочуть запустити лінію по виготовленню сиру. Одним словом, масштаби нарощуватимемо, – впевнений Юрій Гречка.
Відмінною рисою дослідного господарства є те, що тут є корови з «мармуровим м’ясом». Мармурова яловичина – найдорожча в світі. Це сорт м’яса, що рясніє тонкими жировими прошарками, котрі і надають шматку яловичини на зрізі схожість з мармуром. Зараз мармурове м’ясо експортують Австралія, Нова Зеландія, США, країни Латинської Америки, проте кращою досі вважається японська яловичина. Хто знає, можливо, згодом до цього списку, завдяки Тавричанскій ОТГ, приєднається і Україна?
Однак, це далеке майбутнє. А зараз у громади є ще багато питань, які потрібно поступово вирішувати.
Соціальна сфера громади
Історію про шкільні автобуси Тавричанської ОТГ чули, певно, всі, хто дотичний до освітянських питань в області. Після об’єднання громада впевнено заявила місцевій РДА про те, що необхідно передати громаді майно, зокрема автобуси. Адже підвозити дітей відтепер треба було з кількох сіл. Та прохання не почули. Питання порушувалося і під час колегії облдержадміністрації, і в різних управліннях. У результаті, автобус лишився в Каховській РДА, а громада придбала собі нові. Тепер до шкіл учнів возять три новеньких автобуси.
- Для купівлі третього ми пішли на співфінансування з державою, – розповідає голова Тавричанської ОТГ Юрій Гречка. – І нам це придбання, я гадаю, ще стане в нагоді. Замість замовляти послуги по перевезенню, ми можемо взяти шкільний автобус, відправити у відрядження колектив з будинку культури чи працівників апарату сільради, школярів на спортивні змагання, тощо. У нас тепер є власний транспорт.
Проект по запровадженню внутрішнього автобусного маршруту по ОТГ дещо не склався, за словами сільського голови. Розробляли його довго, потім шукали перевізника, який погодився б їздити по селах (по розбитих дорогах), і квиток коштував би не дуже дорого для селян… В результаті, вже через тиждень курсування маршруту в автобусі щодня їздило 2-3 людини. Чому такі перевезення виявились непопулярними серед селян? Поки що невідомо, однак над цим питанням громада ще працюватиме.
Виблискує золоченими куполами серед Тавричанки й храм Святого Василя. Його збудували ще за життя жінки, яка присвятила себе служінню цього села й околиць – Віри Опанасівни Найдьонової. Її ім’я відоме далеко за межами Тавричанки, за своє життя вона заслужила повагу та шану від місцевих, звання «Героя України» та ще багато нагород. Віра Опанасівна померла 2 роки тому, однак церкву Святого Василя у Тавричанці збудували завдяки її сприянню – місцеві цього не приховують. Зараз громада збирає гроші на новий іконостас для храму, і, дивлячись на оздоблення храму, сумнівів у тому, що іконостас таки з’явиться, не виникає.
Справжньою оазою виглядає парк ДП «Асканійське» посеред центра громади – села Тавричанка. Тут вирощують 300 різних видів рослин, дерев, кущів та іншої флори.
До кожної рослини підведено крапельне зрошення, видно, що парком опікуються. Поруч з ним – стадіон Тавричанки.
- Як починається сезон спеки, то молодь приходить сюди вже ввечері, коли прохолодно. Бігають, грають у футбол. У нас гарне поле, воно було одним з перших в країні зі штучним покриттям, - говорить Юрій Гречка.Які ж плани у громади на цей рік? За словами сільського голови, в ОТГ робитимуть все, щоб покращити інфраструктуру сіл. Перше і головне – це вода. Для степової зони це питання завжди стояло дуже гостро.
- Ми хочемо повністю відійти від баштової системи, - розповідає Юрій Гречка. – Необхідно всюди встановити частотні перетворювачі, які дають можливість насосам обертатись з заданою швидкістю. Ми провели аналіз по всім нашим 17-ти свердловинам, майже у всіх граничні показники по якості. Грубо кажучи, нашу воду можна і забороняти. Тому пішли на те, що прийняли в ОТГ Програму, виділили кошти, зараз відбувається тендерна процедура закупки фільтра-станції. В усі школи, дитячі садки, в менші села також ставимо фільтри в приміщеннях, та будемо реалізовувати воду. Припустимо, куб води в нас коштував раніше 11,86 грн. То зрозуміло, що з запуском всіх цих станцій вартість води зросте. На превеликий жаль ми всі розуміємо, що природної води, з нормами Держстандарту вже ніколи не буде, рідко де є ще ті джерела.
Вже готовий проект по реконструкції школи в Тавричанці – зараз він знаходиться на експертизі, туди планують вкласти понад 10 млн. грн. Кошти для освітньої галузі хочуть виграти і в проекті від посольства Японії в Україні.
- Грант «Кусаноне» - це для нас ще один шанс на перемогу. У нас вже прийняли заявку, та є шанси перемогти і виграти 75 тисяч доларів. Ці кошти підуть на ремонт школи – її повну тепломодернізацію. Потім плануємо побудувати ще один стадіон в Заозерному та великий спортивний зал. Щоб можна було в приміщенні грати в волейбол та баскетбол. Ще треба створити в громаді Центр безпеки, він включатиме в себе пожежну частину, приміщення, де буде базуватись наше громадське формування «Яструб» та кабінет для дільничного поліцейського, - розповідає Юрій Гречка.
Добровільна пожежна частина в Тавричанській громаді обов’язково має бути. Адже з району рятувальники їдуть сюди майже годину. А серед степу, під час жнив – пожежа може знищити весь урожай. Тож пожежна команда має бути власною – вирішили в громаді.
У ОТГ вже майже всі 9 населених пунктів з вуличним освітленням.
- В Мар’янівці вже майже все зроблено, у Тавричанці є освітлення, - зазначає Юрій Анатолійович. - На виділені кошти зараз будемо проводити освітлення в Ольгівці та Заозерному. Виготовляємо проектну документацію на освітлення Дудчиного і Любимо-павлівки, це в нас у планах на цей рік. Якщо будуть кошти, закінчимо з освітленням і в цих селах. Багато часу забирає узгодження з різними інстанціями. А взагалі планів багато.
Медицина
Найбільша проблема соціальної сфери, за словами голови сільради, це кадри. Якщо для освіти ще є час запросити молодих спеціалістів, то в медицині ситуація дещо інша. Адже медична реформа рухається досить швидко. Зараз громада працює над тим, щоб перетворити місцевий Центр ПМСД у комунальне підприємство.
- У нас згідно штату, в амбулаторії має працювати чотири лікарі. Це педіатр, 2 сімейних лікарі, та лікар-стоматолог. Так трапилось, що перед ОТГ, в 14-15 роках один лікар помер, два лікарі вийшли на пенсію, і залишився тільки один. А згодом і він виїхав з громади, лишилися ні з чим, - розповідає Юрій Гречка. - Ми почали шукати фахівців. Я виходив на зв’язок та спілкувався з лікарями, усі відмовились, один приїхав. У нас тепер є лікар-педіатр і головний лікар амбулаторії. Шукаємо тепер ще лікарів сімейних. Пропонуємо заробітну плату 10 тисяч гривень, житло, всі умови. Поки що бажаючих немає.
Головного лікаря амбулаторії – Василя Білоуса Тавричанська громада запросила працювати влітку минулого року. Починав працювати сімейним лікарем, потім пройшов навчальні курси, і став головним лікарем. А до цього доля Василя Білоуса закинула аж до Лівії. Там він працював за контрактом 2 роки педіатром.
- Там було по-різному. Довелося і в полоні побувати, добре, що недовго, – розповідає Василь Білоус. – Але контракт я заключав тільки на 2 роки. Коли повернувся з Лівії, то шукав роботу з житлом. Було два варіанти: Тавричанська громада та Кіровоградська область. Я обрав громаду – тут клімат тепліший, поруч море, і вже в вересні приїхав на постійне місце роботи. Одразу дали житло: квартиру з євроремонтом, мене все влаштувало. Згодом привіз дружину. Місцева амбулаторія забезпечена всією апаратурою, у стоматолога взагалі нове обладнання фірми Siemens, приміщення відремонтовані. Єдине, ще треба заїзд зробити для людей з інвалідністю, тож рухаємось вперед.
За словами Василя Валентиновича, за один день він приймає, як сімейний лікар, 25 пацієнтів. Таке навантаження вважається нормальним, якщо до громади входить 9 населених пунктів. Отож, вакансія лікаря в Тавричанській ОТГ ще наявна. І поки міські лікарі боротимуться за пацієнтів – тут, серед каховського степу, медикам пропонують гідне місце з достойною оплатою.
Олена Попович