Херсон °C

Последние новости

17:44
На Херсонщині житловою субсидією користується більш, ніж 67 тисяч домогосподарств
17:36
На Херсонщині прокуратура домоглась реального терміну ув’язнення для чоловіка, який вирощував коноплі
17:00
Новокаховчанці виставили кредит в 19 тис грн, який вона не брала
16:00
В Голій Пристані із будинку винесли навіть газову плиту з балоном
15:30
Триває прийом поетичних та прозових робіт херсонських літераторів на традиційний міський літературний конкурс ім. Миколи Братана
13:54
Депутат обласної ради пропонував відправити Кабмін у відставку через тарифи
13:40
Дмитро Бутрій проти хамства в обласній раді
13:21
Поліція встановлює обставини стрілянини на території Олешківської територіальної громади
12:38
На Херсонщині півтори тисячі водіїв відновили втрачені або викрадені посвідчення
12:29
Тарифна сесія обласної ради відбулася
Больше новостей

Діти в гімназії Шевченка залишаються без нагляду дорослих

Новости » Общество
0

Здоров’я та життя дітей, які навчаються та ночують в корпусах Комунального закладу «Гімназія ім. Т. Г. Шевченка» Херсонської обласної ради, - у небезпеці…

Про це розповіли працівниці закладу, нічні помічниці вихователів (або простіше - нянечки) Бабель Тетяна та Гращенкова Оксана.

Формально пані Тетяна та Оксана звернулися за допомогою до юристів громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» та до редакції «Вгору» через порушення їх трудових прав. Але головне, що їх хвилює – доля дітей.

На території закладу є два корпуси (дво- та чотирьохповерховий), де живуть вихованці гімназії. Шість з них сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Інші діти - з сіл, з багатодітних родин, або з сімей, які потрапили у складні життєві обставини, з сімей, де мама-одиначка. Гімназія спеціалізується на спортивно-мистецькому напрямку, і в області є майже єдиною можливістю безкоштовно навчати та розвивати талановитих дітей з незаможних родин.

Раніше, коли заклад був ще інтернатом для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на кожному поверсі були нічні нянечки й були прибиральниці. А потім почалися скорочення.

Наразі нічні помічниці вихователів працюють по дві-три ночі на тиждень, з 20.00 до 08.00, а по факту – ще більше. Вони приходять на роботу щонайменше за півгодини, щоб прийняти дітей. Адже робота у вихователів о 20.00 вже закінчується. Йдуть додому о дев’ятій та навіть десятій годині ранку – бо треба написати докладну та дочекатися керівництва, доповісти про нічні події. Їм не доплачують за роботу у вихідні, святкові дні. Їх тимчасово зобов’язали прибирати коридори та лісниці, але вже вимагають це робити постійно, замість прибиральниць, безоплатно. Раніше на кожному поверсі житлових корпусів було по окремій помічниці вихователя. Тепер одна нянечка має відповідати за порядок одразу на двох поверхах, а також за життя та безпеку 80-100 дітей. І останній факт – самий тривожний.

Ось що розповіла пані Тетяна:

- Скорочення почалися коли ще директором у нас був Микола Григорович Рудя. Я тоді настільки боялася, що писала заяву про звільнення. Чому? Один поверх – 50 дітей. У мене був перший, другий, третій, п’ятий шостий класи. Прибиральниці не було. П’ятий - шостий в кімнатах у себе ще прибирали, а інші дітки – маленькі. І вихователі тягали швабри, й я тягала з напарницею. Тяжко, але ж хотілося, щоб дітям чисто було, нормально. Нам обіцяли, що наберуть прибиральниць, й що ми маємо прибирати лише душеві та санвузли. Туалетів у нас 16, щоправда робочих - 11 (десь щось діти пробили, де скло впало). У нас було по 19 й по 21 дітей, яких треба було вночі збудити та відвести за ручку до туалету. Тільки на це у нас йшло години три. А потім у нас скоротили ще й ізолятор. Тобто, раніше, коли дитина захворіла, я могла спустити її в ізолятор і за нею дивилися медсестри. А коли його скоротили, бувало доводилося по п’ять-шість «швидких» за ніч викликати. Лікарі приїжджали й сердилися, бо доступу до медичних документів не було. А якщо температура не велика, дітей не забирали, тож хворі знаходилися разом з іншими дітьми у кімнатах. Ми теж переносили застуду на ногах, теж дітей заражали. Адже нам було сказано, що на лікарняний ми не маємо йти, бо немає кому працювати. Коли прийшов новий директор, Сагайдак Володимир Петрович, сподівалися що ситуація покращиться. Але у нас знов почалися скорочення... Щоправда, коли ми стали усюди ходити та добиватися справедливості, у листопаді ізолятор знов повернули.

Пані Оксана додає:

- «Я почала працювати помічницею вихователя вже при Сагайдаку. Я приймаю дітей від 4 вихователів. Це приблизно 90-100 діток. Різного віку. На четвертому поверсі у мене 12 жилих кімнат, на третьому – 10, плюс ігрові та роздягальні на кожному поверсі. Перевіряю вологе прибирання, яке діти мають робити у себе в кімнатах. А практично прибирання разом з ними роблю, тому що самі вони якісно не прибирають. Потім – відбій. На четвертому, де живуть учні 5-7 класів, відбій о 21 годині. На третьому, де живуть старшокласники, відбій о 21.30. Коли я знаходжусь на четвертому поверсі, можете собі уявити що відбувається на третьому? «Вішають» один одному синяки, знімають двері з петель… Батьки телефонують: «Оксана Анатоліївна, чому так погано дивитеся за дітьми, мого сина штовхнули»… А тому що як би ти не хотіла, одночасно бути присутньою усюди – неможливо. А діти – вони хороші, але ж вони – діти, вони потребують постійної уваги, контролю, які ми фізично не можемо їм надати. Після того, як ми поклали діток, до одинадцятої вони засинають. А ми починаємо прибирання. 11 туалетів, 11 душових кабін, два коридори й двоє сходів між поверхами – з однієї сторони коридору та з іншої. На свою ставка прибиральниця має мити 500 кв. м, а у нас – набагато більше, навіть не можу сказати наскільки. Якось о третій годині ночі прибираю туалет на третьому поверсі – включаю світло, починає потужно гудіти витяжка. Мию, але десь на рівні підсвідомості відчуваю якийсь сторонній підозрілий шум. Виключаю світло, щоб витяжка замовкла. Прислухаюся й дійсно, чутно якісь кроки. І це не просто дитина встала до туалету. Швиденько біжу на четвертий поверх, а там в кімнаті пацани мажуть п’ятикласника зубною пастою. Паста потрапила дитині в око, хлопчик дуже перелякався й ледве не втратив зір. У нього синяки, набряки під очами й тримались три дні! Я розумію обурення мами. Або ще я на третьому поверсі була, а на четвертому у дівчинки істерика – повідомили, що папа помер. Є діти з діабетом, з епілепсією. А нещодавно що було. Діти зовуть: «Тьотя Оксана, Роман* стояв на підвіконні, хотів пригнути з четвертого поверху, ми його стягли, а він побіг до туалету й заперся там!». У мене руки-ноги затрусилися. Я ледь на коліна не падаю, не бачу що у тому туалеті відбувається, а він мовчить, не відкликається. Вахтеру зателефонувала, він прибіг, допоміг відчинити двері. Слава Богу, все обійшлося. Пишу зранку докладну, доповідаю психологу, директору. А директор: «Та він би не пригнув». - А Ви впевнені? А Ви з ним розмовляли? А я - не впевнена. Бо з ними усіма розмовляю, знаю ситуацію в родинах. І знаю, що у Романа папа самогубство скоїв… А найбільше що хвилює (інакше б я тут не працювала й не добивалася змін) – не дай Бог пожежа. Так, у нас стоїть сигналізація. Але у мене – 22 кімнати на різних поверхах, 100 дітей, ніч, паніка, а паніка почнеться. Як би не волала та сигналізація, я просто не встигну вивести цих дітей. Наша адміністрація гарантує батькам безпеку дітей. Навіщо ж людям брешуть? Яка безпека? Де безпека? Так, я можу кинути це все, піти працювати гувернанткою, й заробляти пристойні кошти. Але – не хочу. Я обожаю цих дітей. Мені й діти і люди з якими я працюю, моя робота - все подобається, чому я маю її кидати?

Адвокат, юрист громадської приймальні Олександр Данилов пояснює, - якщо викладені факти підтвердяться, то тут можливі одразу три складових порушення: трудових прав; можливо є корупційна складова (наприклад, прибиральницями значаться й отримують зарплатню інші люди, тобто якійсь «мертві душі»); але головне – порушуються права дітей на безпечне середовище.

Щоб розібратися в ситуації, юрист направив запити до керівництва гімназії щодо штатного розкладу, вакансій, посадових обов’язків помічників вихователів та інше. На наші запити відповідей досі не надано. Тому редакція «Вгору» направить цю публікацію на реагування до контролюючих органів та керівництва області. Адже заклад є комунальною установою обласної ради.

* Ім’я змінено.

Джерело:https://vgoru.org/index.php/mistseva-demokratiia/item/48929-nebezpechni-skorochennya-chi-mertvi-dushi?fbclid=IwAR24_zVAxKgvaUNMQAOtiusOFLGMbrG0xyATtacZ_VKFe9YQCWSefUG4x8M

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии

Вопрос: 2+2
Ответ: