Херсон °C

З 1 серпня лікарня Карабелеша поповниться новими медичними кадрами

Новости » Общество
0

З нетерпінням чекають на лікарів у КНП «Херсонська міська клінічна міська лікарня ім.Є.Є.Карабелеша». Перед цим випускники медичних вузів проходили тут інтернатуру і тепер настає довгоочікуваний момент, коли молоді спеціалісти гордо носитимуть статус «лікаря».

Як правило, в усіх сферах до молодих спеціалістів ставлення упереджене. Мовляв, довго розкачуються, вливаються в колектив поступово, неквапливо. А ще багатьом кажуть: забудьте все, що вивчали в університеті і починайте заново вникати у курс справи отриманої спеціальності. Та вливання в галузь охорони здоров’я відбувається зовсім по-іншому. Про це розповіла генеральний директор лікарні Карабелеша Малицька Алла Павлівна.

- Людина, яка готується стати справжнім лікарем розуміє, що обрала нелегкий шлях і сподіватися на легке життя не доведеться. Для кожного медика очевидно, що присвятити себе благородній справі означає - працювати 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Медики почнуть працювати з 1 серпня, а от урочиста посвята пройде восени. А щоб вони відчули на скільки наша велика медична сім’я рада їм, за традицією на Міжнародний день лікаря (перший понеділок жовтня) кожному «новоспеченому» спеціалісту ми вручаємо білі халати і пам’ятні подарунки. Усе проходить в урочистій обстановці. До речі, вливання в колектив провадиться не тільки для лікарів, а й для медичних сестер.

Мені, як керівникові, дуже приємно, що поповнення відбувається молодими, сильними, енергійними і вдумливими людьми, які планують втілення в своїй практиці нових технологій і мають щиросердне бажання працювати і служити людям.

-За якими напрямками трудитимуться медики?

- До нас прийшло двоє терапевтів, одного з яких плануємо перепрофілювати на анестезіолога. За два роки молода спеціалістка вже зорієнтована на новий вид діяльності, до того ж весь випробувальний термін працювала в реанімації. Так, це досить складна професія, особливо для жінки. Але в медичному світі за міжнародними масштабами жінка-анестезіолог вже давно скоріше норма, ніж виняток.

Другий терапевт працюватиме в приймальному відділенні. Зараз склалася така закономірність, що майже 30 відсотків штату лікарів мають пенсійний вік і можуть скористатися своїм правом виходу на заслужений відпочинок. Тож для нас важливо те, що приходять нові сили, вливаються у колектив і таким чином оновлюють його, додають певної новизни. Тож ці два фахівці практично розчинилися у багаточисельному колективі сімейних лікарів. Їх зустріли з відкритим серцем і завідувачі відділень говорять, що готові прийняти у свою сім’ю ще не одного спеціаліста.

З’явиться у нас і лікар-офтальмолог. Також у нас відбулася зміна лікарів стоматологічного профілю. Це непростий специфічний напрямок у стоматології. Приємно, що лікар добре підготовлений, по закінченню вузу з хорошими оцінками, цікавиться новими технологіями у медицині. Робимо потужну ставку на цього хірурга. Не менш важливим для нас буде поява лікаря-стоматолога в профілактичному відділенні і дитячого травматолога.

Ще чекаємо хірурга, який проходив інтернатуру на контракті і має право вибору іншого місця роботи. І нам неабияк приємно, що лікар обрав саме нашу лікарню. І ми у свою чергу приготували для нього цікаву пропозицію – займатися ендоскопією (малоінвазивною хірургією). Його наставником був Землянкін Олександр Олексійович, кандидат медичних наук. Отож він пройшов хорошу школу у високопрофесійного і майстерного наставника.

До речі, школа наставництва у лікарні Карабелеша діє давно. Щороку це право отримують найдостойніші лікарі: з великим досвідом роботи, перспективним мисленням. Тому не так вже й просто отримати право бути наставником для інтерна. До кандидатів висуваються суворі вимоги. Тому й віддача очікується відповідна. Але школа наставництва реально працює. Керівник інтернатури відповідає за певний об’єм отриманих знань, впроваджених навичок, щоб інтерн склав екзамен на «добре». А от вже безпосередній наставник допомагає сформуватися молодому лікареві на робочому місці. І це у нас святе. Свого часу, коли я прийшла молодим лікарем у цю ж лікарню, у мене була наставником Артем’єва Наталія Іванівна, тоді лікар цехової служби закладу. І я дуже вдячна їй за терплячість, вміння виправити і пробачити, і за високу школу майстерності. І я до цього часу пам’ятаю свої перші кроки в медицині. Це так важливо, щоб молодого лікаря сприймали серйозно, по-дорослому, і не тільки перевіряли, а й довіряли як вже сформованому фахівцеві.

- Яким вузам вдячні за таке поповнення у лікарській сім’ї?

- За останні роки чимало випускників з Одеського медичного університету, Дніпропетровської академії, з Донецького нацуніверситету, Запорізького вузу, Запоріжжя, Полтавськоїстоматологічної академії, з Києва, Львова. Як бачите, географія досить широка. Більша половина з новоприбулих –жителі південного регіону, але є й представники західної України. До речі, останні приїздять в таврійський край, закохуються в нього, створюють сім’і і нерідко залишаються тут назавжди.

- Часто пацієнти дорікають лікарям недовершеністю виконання Клятви Гіппократа. Як вона звучить сьогодні, напевно, за багато років вона змінилася?

- Я свого часу приймала «Клятву радянського лікаря», а нинішні випускники медичних вузів складають «клятву українського лікаря». Основні постулати взяті з клятви Гіппократа, якій вже тисячі років. З основних (своїми словами): присвятити своє життя, свої знання, вміння справі служіння людям; шанувати свого вчителя, колег…

Крім того, надто високими є етичні норми лікаря. Часто, лікуючи пацієнта, він володіє приватною інформацією і його секретами в тому числі. Та за будь-яких умов він має залишатися чесним з пацієнтом. Адже, якщо підчитати теорію, «підтягнути» практику можна, то з етичними нормами інша історія – професійна лікарська етика або є в людині, або її немає. І ще одне - пацієнт повинен розуміти і відчувати водночас, що лікар також хвилюється на скільки йому вдається допомогти людині. Такий собі одвічний тандем: лікар і пацієнт пливуть в одному човні в безмежному просторі до пункту призначення, що зветься «здоров’я».

Сподіваюся, що новоприбулі лікарі продовжать традиції нашої лікарні і надалі вноситимуть свій вклад у добре і чесне ім’я лікарні ім.Є.Є.Карабелеша».

- Щасти! І Вам, і молодим лікарям!

 

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии

Вопрос: 2+2
Ответ: