Херсон °C

Перестороги ректора ХДУ Олександра Співаковського щодо негативних наслідків у сфері реформування освіти та науки збулися

Новости » Общество
0

Будучи народним депутатом України народний депутат, а нині ректор ХДУ Олександр Співаковський ще чотири роки тому, попереїжджав Уряд про незворотність дій деяких умов при проведенні реформ у сфері освіти та науки.

 

Ми погоджуємось з тим, що повноцінний розвиток людського капіталу має стати головним результатом ефективної роботи не тільки Уряду, але й Парламенту нашої держави і для його досягнення необхідно консолідувати наші зусилля та забезпечити координацію дій всіх гілок влади.

Пропонуємо до уваги виступ Олександра Спіковського на засіданні круглого столу Кабінету Міністрів України з обговорення проекту середньострокового плану пріоритетних дій Уряду України до 2020 року за темою «Освіта і наука» під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана:

«В той же час, я зауважив , що не зважаючи на велику кількість позитивних положень, які знайшли своє відображення у запропонованому до обговорення проекті Плану, у ньому не враховано низки аспектів які мають суттєвий вплив на розвиток освітньої та наукової галузей, у зв’язку з чим мною було внесено низку пропозицій, які дозволять досягти більш ефективного результату у досягненні намічених цілей, а саме:

1.За напрямком "Якісна, сучасна і доступна середня освіта”

1.1. Організаційне забезпечення.

Перед усім я звернув увагу присутніх на необхідності удосконалення організаційної складової реалізації Концепції "Нова українська школа”. За існуючих умов виникає ситуація коли нова інфраструктура для виконання заходів Концепції ще не створена, а стара буде неспроможна її реалізувати. При цьому потрібно зважити на корупціогенні фактори, які можуть виникнути в результаті проведення такої реформи, оскільки не будуть виключені спроби батьків будь-якими способами влаштувати на навчання своїх дітей до шкіл, що надаватимуть більш ґрунтовну та всебічну освіту.

1.2. Недосконале юридичне і фінансове забезпечення.

Для безпосередньої реалізації проекту цієї Концепції необхідно видати низку нормативно-правових актів, можливість прийняття яких у визначені терміни викликає сумніви. До проекту плану не додано відповідного фінансово-економічного обґрунтування, в тому числі не визначено обсягу коштів, необхідних для впровадження передбаченої Концепцією нової освітньої системи.

1.3. Недостатнє кадрове забезпечення.

Також я зауважив на відсутності підготовленого до впровадження заходів Концепції та переходу до навчання за новими програмами педагогічного складу. Необхідно наголосити, що ключовим елементом будь-якої освітньої реформи є вчитель, який має відповідну підготовку і націлений на здійснення перетворень. На жаль, у проекті Концепції цьому питанню достатньої уваги не приділено.

Іншим ризиком є вкрай низька престижність професій педагогічного напряму на ринку праці. Зокрема, вступна кампанія 2016 року показала, що за результатами рейтингу бюджетних місць вступників, сертифікати з найнижчими балами були подані на вчителів математики й фізики. Так, щоб вступити на вчителя математики абітурієнтам потрібно було мати не більше 146 балів і не менше 100,1. На вчителя фізики найвищим був бал – 127, найнижчим – теж 100,1.

На фоні цього виникає питання – хто ж проводитиме заплановані реформи? Трієчники?

1.4. Відсутність підручників і методичного супроводу.

Також впровадження положень Концепції "Нова українська школа” потребує кардинального переопрацювання навчально-методичної бази, а це, в першу чергу, видання нових підручників та методичних посібників. Але у запропонованому плані такі заходи з визначенням чітких термінів та обсягу необхідних для цього коштів не визначені.

1.5. Глобальність впровадження.

Вважається, що за існуючих умов необхідність впровадження нової Концепції одразу на всій території України є передчасною. Більш раціональним виглядало б створення пілотного проекту в ракурсі здійснюваних процесів децентралізації і тільки потім розгляд можливості її загальнодержавної реалізації з урахуванням досвіду, отриманого в результаті такого пілотного проекту.

Підсумовуючи викладене, мною було наголошено, що у значної частини педагогічного середовища, учнів та їх батьків створюється враження, що над українським суспільством ставиться глобальний експеримент з погано прогнозованими наслідками. При цьому є підстави вважати, що окремі категорії "сильних світу цього” не підпадуть під його дію, оскільки їх діти і онуки навчатимуться у закордонних навчальних закладах.

Тому вважаю за необхідне рекомендувати Кабінету Міністрів України включити до запропонованого Плану підготовку у місячний термін нормативно-правового акту, яким було б прямо заборонено можливість отримання навчання у загальноосвітніх навчальних закладах інших держав дітям та онукам державних службовців та осіб, що займають політичні посади в органах державної влади, тобто всім високопосадовцям, на яких покладається відповідальність щодо впровадження Концепції "Нова українська школа”.

Вважаю, що застосування такого заходу забезпечить не лише якісне та виважене проведення реформи, але й на ділі зумовить дотримання принципу соціальної справедливості у суспільстві.

Якщо ж цього не буде зароблено, то утвориться ситуація, за якої ми проводитимемо експеримент над власним народом, а самі залишимось при цьому осторонь.

Також я довів до учасників круглого столу свою точку зору щодо Концепції "Нова українська школа”, яка полягає в наступному:

1. Насамперед вважаю за необхідне зберегти традиційну модель освіти з можливістю коригування кількості предметів у межах 30% від їх загального числа, але з обов’язковим залишенням, як головних, предметів математики та фізики. Також було б доцільно запровадження ДПА по ключовим предметам починаючи з 6 класу.

Перспективну ж модель, яку представляє Концепція "Нова українська школа” доцільно розглядати лише як один з напрямків в системі загальної середньої освіти, що може застосовуватись за бажанням суб’єктів освітньої діяльності.

Крім того, вважаю, що ще одним з елементів освітньої системи може виступити навчання за авторськими програмами, які розроблені у відповідності до затверджених стандартів освіти.

Проведення періодичного моніторингу результатів якості підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів, який здійснюватиметься кожні три роки, надасть можливість визначити найбільш ефективну модель освіти та визначитись щодо необхідності її впровадження на загальнодержавному рівні.

2. За напрямком "Модернізація професійно-технічної освіти”.

Вважаю, що при здійсненні реформування закладів професійної (професійно-технічної) необхідно передбачити створення спеціальних фондів розвитку на грантових засадах, які б могли надавати фінансування на модернізаційні проекти з різних джерел.

3.За напрямком " Забезпечення якості вищої освіти”

Головною метою реформи вищої освіти є покращення її якості, а її ключовою інституцією є Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, перший склад якого відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» мав бути сформований протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом. Утворення та початок функціонування такого Національного агентства мало би стати одним з реальних і вагомих прикладів реалізації реформ у державі, зокрема, запровадження дерегуляції та децентралізації у сфері вищої освіти, надання реальної автономії вищим навчальним закладам.

Єдине, що потрібно зараз освітянському та науковому суспільству – це виконання прямої норми Закону України «Про вищу освіту» щодо створення і забезпечення функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

4.За напрямком "Нова система управління і фінансування науки ”

Щодо питання науки: як ми знаємо, в цьому році було проведено міжнародний аудит української наукової системи. Було б дуже бажано, щоб результати цього аудиту були краще відображені в планах дій уряду. Зокрема, це стосується питань фінансової автономії, інтернаціоналізації, організації незалежної оцінки наукових проектів з залученням іноземних фахівців, впровадження англійської мови у наукових проектах, розробка дорожніх карт та планів стратегічних досліджень – всі ці питання потребують певних стимулюючих кроків з боку Уряду.

Також, основоположним питанням розвитку науки має стати виконання норм Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність”, особливо у частині визначення строків імплементації цього Закону та рівня фінансування науки, врахуванням окремих важливих критеріїв розвитку інноваційної діяльності, яка не можлива без наукових розробок.

Вважаю, що додатковим поштовхом до розвитку наукової сфери може виступити утворення механізму замовлення у наукових установ міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади відповідних наукових розробок та передбачення у видаткових частинах кошторисів таких органів відповідного обсягу коштів.

У підсумку, я зазначив, що Комітет з питань науки і освіти готовий всіляко допомагати і співпрацювати з Урядом та профільним міністерством у всіх питаннях, що так чи інакше зачіпають освіту і науку. Пропонуємо активніше долучати нас до розробки рішень, інформувати про проекти таких рішень, надсилати їх для надання пропозицій.

Зауважу, що мої пропозиції, та пропозиції інших учасників круглого столу були надані до Міністерства освіти і науки для їх врахування при подальшому доопрацюванні проекту середньострокового плану. Сподіваюсь, що вони знайдуть своє відображення у остаточному документі…»

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии

Вопрос: 4+4
Ответ: