Херсон °C

Присиваська громада як приклад доброчесності

Новости » Общество
0
Децентралізація дозволила присивашцям самостійно розпоряджатися своїми ресурсами та визначати напрями розвитку задля підвищення добробуту своїх жителів. Про це матеріал ресурсу Голос України.
Отакими можуть бути сьогоднішні сільські пейзажі на фоні найбільшої за потужністю в Україні Сиваської вітряної електростанції.
Як створити імідж максимально відкритої та доброчесної сільської громади, яка шукає шляхи успішного розвитку? Як залучити громадян до бюджетного процесу і не тільки доступною мовою розказати про доходи і видатки, а й долучити їх до управління коштами? Як завоювати довіру і переконати представників бізнесу реєструвати підприємства на території громади та збільшувати доходи місцевого бюджету? Про це знають у Присиваській сільській територіальній громаді Херсонської області.
«Відкритість дозволяє нам чесно працювати з підприємцями»
Затока Сиваш, яка омиває територію територіальної громади, розділяє материкову частину країни і Крим. Децентралізація прийшла сюди у вересні 2016, коли чотири сільські ради з адміністративним центром у Григорівці добровільно об’єдналися та утворили Присиваську громаду. Сьогодні вона стала досить відомою в Україні завдяки туристичним локаціям: Лемурійському озеру та Іванівській косі і рожевій воді, яка має надзвичайні лікувальні властивості (кажуть, вона солоніша за воду в Мертвому морі).
Децентралізація дозволила присивашцям самостійно розпоряджатися своїми ресурсами та визначати напрями розвитку задля підвищення добробуту своїх жителів. Утім, разом із можливостями вона принесла і відповідальність — за розвиток громади, за рішення, які ухвалюються, за доступність і якість послуг.
Одним із показників ефективності місцевого самоврядування є його спроможність використовувати антикорупційні інструменти, забезпечувати відкритість та прозорість бюджетного процесу. Адже, щоб жителі громади могли отримувати якісні послуги, потрібно ефективно наповнювати місцевий бюджет. «Це важливий момент, — каже голова громади Сергій Кліщевський, — бо у нас якось усі зосереджені на видатках, а треба думати насамперед про доходи громади. Відкритість та прозорість бюджетного процесу дозволяє нам чесно працювати з нашими підприємцями, орендарями, які добре знають про наші доходи і видатки, постійно стежать за цією інформацією, вивчають і аналізують її. Між собою у них навіть змагання — хто більше податків сплатив. І вони самі ставлять один одному питання: «А чого я сплачую податки, а ти ні?»
Голова пригадує, що до об’єднання бюджет чотирьох сільрад у сумі становив майже п’ять мільйонів гривень. Після об’єднання власні надходження (без врахування державних субвенцій) збільшилися приблизно в п’ять разів. «Торік основне збільшення бюджету відбулося за рахунок будівництва Сиваської вітряної електростанції — найбільшої за потужністю в Україні, — зазначає посадовець. — Ми переконали підприємства, які працювали на будівництві, щоб вони сплачували податки не за місцем реєстрації, а за місцем здійснення діяльності. Як результат, у бюджет додатково отримали майже вісім мільйонів гривень. Посприяло і впорядкування земельних питань. Сьогодні ми переглядаємо договори, які укладалися ще РДА за дуже заниженими орендними ставками, тривають дискусії, але більшість сільгоспвиробників готові їх переглядати. Завдяки роз’яснювальній роботі отримуємо додаткові кошти від підприємців, які легалізують своїх працівників та сплачують ПДФО. Крім того, згадані підприємства допомогли нашим бюджетним установам реалізувати важливі соціальні проекти».
Бюджет для громадян: що це таке?
У листопаді 2019 року Присиваська громада пройшла оцінювання за методологією громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» за підтримки програми USAID DOBRE та ввійшла в першу десятку зі 106 громад України за прозорістю місцевого бюджету. Йдеться не лише про висвітлення на сайті громади усіх нормативно-правових актів, пов’язаних з бюджетним процесом. У громаді, як і в кожного партнера DOBRE, було проведено інформаційні кампанії, завдяки яким багато громадян уперше дізналася про такі складні терміни, як «субвенція», «трансфери», «дотації». Жителям розказали про місцевий бюджет і наочно продемонстрували — як і на що громадяни можуть впливати.
«Завдяки експертам громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» ми випустили спеціальний інформаційний буклет «Бюджет для громадян», в якому доступно і зрозуміло пояснили, що таке бюджет громади, з чого він складається, як наповнюється і куди витрачаються кошти, розповіли про основних платників податків, оприлюднили розподіл видатків по комунальних установах, — розповіла заступник голови громади Таміла Зозулінська. — Також надаємо інформацію про вже реалізовані проекти і ті, які громада планує реалізувати. Протягом 2018-2019 рр. ми провели вуличні акції, під час яких працівники сільради відповідали на запитання мешканців та зібрали майже 200 пропозицій до бюджету, п’ята частина з яких була включена у його видаткову частину. Чимало вдалося реалізувати за допомогою позабюджетних грантових коштів.
Торік ми самостійно, без експертів, розробили бюджет для громадян, але через карантин не змогли провести вуличні акції, тож збирали пропозиції в онлайн-формі
».
Із перших уст
«Коли я слухала публічні звіти голови громади, то всі оті цифри для мене були далекими. Я не розуміла багатьох тонкощів формування бюджету. А от коли представники сільради пішли до людей, тоді подивилася на бюджет по-іншому. Нам пояснювали, звідки беруться доходи, як держава допомагає і як, головне, жителі громади можуть впливати і на дохідну, і на видаткову частини. Тоді я та інші жителі Строганівки написали власну пропозицію щодо створення громадського простору у нашому Будинку культури. Провели громадські слухання. Наша ідея була врахована депутатами і в бюджеті передбачили 500 тисяч гривень на її реалізацію. Сьогодні тут проходять свята, тренінги, зустрічі з місцевими письменниками, гуляють весілля...», - Вікторія КАГАДІЙ, жителька села Строганівка.
Потрібна двостороння комунікація
Але для того щоб впроваджені інструменти реально працювали, потрібна двостороння комунікація. Неможливо щось змінити, якщо лише влада працює за правилами та відповідно до законів, а громадяни продовжують користуватися старими корупційними схемами.
«У нас люди кричать, що проти корупції, хочуть жити за правилами, але краще, коли порядок наводять десь там у Києві, можливо, у сусіда, але щоб їх не чіпали. Перед виборами ми реалізували потужний проект з водопостачання в селі Григорівка: замінили майже 16 кілометрів водогону, встановили нове обладнання, пожежні гідранти. Звичайно, реалізація проекту супроводжувалася незручностями, переритими дорогами, чимало людей висловлювали незадоволення. А найбільше кричали ті, хто користувався водою нелегально, — згадує голова громади. — Це вже нині жителі зрозуміли переваги якісного водопостачання, оцінили цілодобову подачу води замість двох годин на добу».

Усі антикорупційні інструменти, які впроваджені у громаді — і конкурсний відбір, і положення про консультацію з громадськістю, і сама Антикорупційна програма допомагають посадовцям і пересічним жителям розуміти, що в громаді все регламентовано і працює згідно із законами. Завдяки їй ефективніше виконується Закон України «Про боротьбу з корупцією», а посадові особи місцевого самоврядування вчасно подають декларації.
Експерт громадського партнерства «За прозорі бюджети!» Елла Петренко переконана, що впроваджені антикорупційні інструменти допомогли присивашцям напрацювати імідж доброчесної громади, де голова та його команда відкриті до комунікацій з жителями, вміють вести діалог з бізнесом.
«Визнання роботи громади на всеукраїнському рівні щодо підвищення бюджетної прозорості та впровадження антикорупційних механізмів — це результат командної роботи працівників сільради, яка є максимально відкритою, комунікабельною і шукає різноманітні шляхи для розвитку громади», — вважає експерт.
Нині одним із перспективних напрямків розвитку громади є туризм. Торік потік туристів перевищив кількість жителів громади в шість разів і досяг 30 тисяч. Сьогодні забронювати номер у двох, збудованих за часів децентралізації, готелях просто нереально. Тож невдовзі тут планують звести ще один. А ще шукають інвестора на будівництво бальнеологічного санаторію...
Віриться, що владою, спільно з жителями, ще будуть реалізовані найсміливіші проекти. Бо якщо у громади доброчесна репутація, то настає час, коли вона працює на її розвиток.
Оксана ЯКУНІНА, координатор з комунікацій Українського кризового медіа-центру. Фото програми DOBRE.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии

Вопрос: 1+1
Ответ: